Поснули мамо й тато
І дід давно вже ліг,
А я не можу спати —
Я думаю про сніг.
В повітрі морознім на крилах тендітних
Кружляють сніжинки, хмаринчині діти,
Голівками білими дивляться в бо́ки –
Й здається їм світ неймовірно широким!
Віє-cіє завірюха —
Вже не втнеш, де ніс, де вуха.
Зникли чоботи в сестрички,
Шубка, шапка й рукавички.

