Сон мурахоїда

Одного дня мурахоїд
З'їв сто мурашок на обід
Та спати вліз під сливу.

І сниться дивний сон йому:
Мов він бреде через пітьму,
Шукаючи поживу.

Довгенько йшов мурахоїд,
Клянучи мурашиний рід,
Що заховався вправно,

Аж бачить: щось страшне стоїть,
Рогате, з іклами, гарчить,
Завбільшки з динозавра.

Сердешний наш мурахоїд
Скоцюрбився від страху, зблід,
М'яким став, наче тісто.

"Привіт! - зревів страшний сусід. -
Звусь я МУРАХОЇДОЇД!
І зараз буду їсти!"

Міг бути траурним цей вірш,
Та сон закінчився раніш,
Ніж клацнули щелепи.

І з того часу неборак
Їсть не мурах, а пастернак,
Не маючи халепи.