Джмелі в чорнобривцях
У чорнобривцях при ріллі,
Де пахкотить хлібами,
Летіли спіхом два джмелі
І буцнулись лобами.
І заревли, і загули,
І гучно задзижчали,
Аж їм тряслися ті лоби,
Аж крильця їм тріщали!
"Ви винні, — гримнув перший джміль, —
Я мчав звідсіль, а ви — звідтіль!"
"Це я, — гарикнув інший джміль, —
Летів звідсіль, а ви звідтіль!"
І звідусюди — "джи" та "дзи"...
Й так крильцями махали,
Що недалечко три кози
Аж їсти перестали.
А дівчинка — густа коса
Й два сонця ув очицях —
Сказала: "Ох, яка краса —
Джмелі у чорнобривцях!"
(І досі ці джмелі, мабуть,
Ревуть, дуднять, бринять, гудуть...)
