Вартівничий поколінь
Наш годинник на стіні
Відміряє ночі й дні,
Відбиває кожен такт:
"Тік" і "так", і "тік" і "так"!
Часом гляну у вікно –
І не чутно вже його.
Та прислухаюсь на мить –
Знов годинник стукотить!
Лічить час й рахує вік,
"Так" і "тік", і "так", і "тік"!
І здається нам, що він
Вартівничий поколінь.
